ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ ВИННИЧЕНКО -
 УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТУРГ, ПРОЗАЇК, ХУДОЖНИК, ДЕРЖАВНИЙ ТА ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ.

Володимир Винниченко народився 26 липня 1880 року в селянській родині у місті Єлисаветград (тепер Кропивницький). В 1901 році вступив до Київського університету на юридичний факультет де створив студентську таємну революційну організацію «Студентська громада». Вступив до Революційної української партії (РУП), яка з 1905 року стала називатися Українською соціал-демократичною робітничою партією (УСДРП). Серед робітників Києва та селян Полтавської губернії почав проводити агітаційно-пропагандистську роботу, в 1903 році був заарештований, виключений з університету та ув'язнений до одиночної камери Лук'янівської в'язниці в Києві, звідки згодом втік. Після чергового арешту й ув'язнення Володимир Винниченко емігрував. За кордоном разом iз М. Грушевським він видає часопис «Промінь». На початку Першої світової війни повертається до Росії де і живе до 1917 р.

Після Лютневої революції 1917 року Винниченко переїхав на Україну і включився до активної політичної роботи. Став членом Центральної Ради, очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ.

Винниченко автор майже усіх законодавчих актів УНР та декларацій. Володимир Винниченко проголосив I Універсал на 2-ому військовому з'їзді 23 червня 1917 року та Декларацію Генерального секретаріату 27 червня 1917 року на пленумі Центральної Ради. У серпні 1918 року Винниченко очолив Український національний союз опозиційний до гетьманського режиму Павла Скоропадського. Пізніше через суперечності із Симоном Петлюрою Винниченко вийшов у відставку та виїхав за кордон.

У Відні Винниченко написав 3-х томну мемуарно-публіцистичну працю «Відродження нації». Як політик Володимир Винниченко був близьким до комуністичних поглядів. Він мріяв організувати нову партію, соціальна програма якої мало б чим відрізнялася від більшовицької, однак була б «національніша», більше пов'язана з історичним минулим України.

В часи фашистської окупації Франції Винниченка за відмову співробітництва з нацистами було кинуто до концтабору. Останні 25 років життя Володимир Кирилович прожив у власному невеликому будинку у французькому містечку Мужен, біля Канн, де і займався літературною творчістю та живописом.

Фотопортрет Володимир Кирилович Винниченко

Понад 20 полотен В. К. Винниченко зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України. Помер Володимир Винниченко 6 березня 1951 р., похований у французькому місті Мужен.

Пам’ять

Ім’я Володимира Винниченка Кіровоградському педагогічному інституту ім. О.С. Пушкіна було присвоєно в 1993 р. На базі університету організовано і проведено 5 наукових конференцій, присвячених дослідженню життєвого та творчого шляху В. Винниченка: до 110-ї річниці від дня народження І Винниченківські читання (1990), І Всеукраїнська конференція «Літературна і політична спадщина В. Винниченка на тлі ХХ століття» (2000), наукова конференція «Володимир Винниченко і українська соціал-демократія» (2002), ІІ Всеукраїнська наукова конференція «Володимир Винниченко: політична та літературна діяльність» (2005), ІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Творча спадщина Володимира Винниченка на тлі ХХ століття» (2010). Важливим є науковий доробок учених університету Г. Клочека, Л. Куценка, С. Михиди, В. Панченка, їхній внесок у процес дослідження та популяризації творчості В. Винниченка.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка.

АУДІО КНИГИ ВОЛОДИМИРА  ВИННИЧЕНКА